Банки-2016: як правильно використати міжнародний досвід

загрузка...

Згідно з офіційними даними Національного банку України, за 11 місяців 2018 року збитки українських платоспроможних банків зросли до 57 млрд гривень (станом на 1 листопада 2018-го), тоді як їхні витрати за період січень-листопад 2018 року становили 228 млрд гривень. Для порівняння: доходи банків за цей період – 172 млрд гривень. Зважаючи на нинішню несприятливу ситуацію в українському банківському секторі, велику кількість негативних факторів впливу – як внутрішніх, так і зовнішніх – на українську економіку і явну політичну нестабільність у державі, треба констатувати, що «пацієнт (банківський сектор) радше мертвий, ніж живий». Це не означає, що ситуація безнадійна. Це просто свідчить про те, що ситуацію реально довели до абсурду.

Сьогодні як ніколи потрібна загальна концепція розвитку банківського сектору – і низка «вольових» заходів з боку держави, спрямованих не тільки на фінансову стабілізацію, а й на комплексний розвиток одного з головних «драйверів» економіки. Адже без фінансової індустрії, без інструменту кредитування та без стабільної загальнонаціональної платіжної платформи неможливо досягти стійкого економічного зростання і розвитку.
Вічне питання: core versus noncore

Світова фінансова криза 2007–2008 років увійшла в історію як найстрашніша економічна катастрофа з часів Великої депресії 1930-х. Вона почалася як іпотечна криза в США і дуже швидко переросла у глобальне випаровування ліквідності та світову економічну рецесію 2008–2018 років. Багато фундаментальних економічних і поведінкових факторів, що спровокували світову кризу, стали каталізаторами ланцюгової реакції для європейської кризи суверенного боргу (перші етапи якої почалися наприкінці 2009 року в Греції, Португалії, Ірландії, Іспанії та Кіпрі).
Ці багаторівневі кризові явища підштовхнули чимало індустрій і цілі суверенні економіки до краю безодні. Тоді саме банківський сектор було ідентифіковано як один із «первинних винуватців» цього фінансового жахіття – і саме банківський сектор зазнав найважчих втрат від колапсу світової фінансової системи.

Падіння таких світових гігантів, як Lehman Brothers, Bear Stearns, Washington Mutual і AIG, відкрило глобальніші прогалини по всій планеті. Світ побачив, як звичайний німецький громадянин, що обслуговується в місцевому земельному банку на кшталт Bayern LB, міг втратити свої накопичення через іпотечний дефолт садівника у штаті Флорида, США. От на Заході й почали шукати відповіді на такі питання: що мають робити банки; що потрібно вважати «ключовими бізнесами», а що – «не ключовими»; які існують ризики, пов'язані зі світовою фінансовою системою; як мають поводитися «гібридні», або «напівдержавні», банківські установи та які моделі побудови бізнесу вони мають застосовувати?

Тоді вперше питання реструктуризації, санації, очищення і переформатування балансів, ризиків «балансових ефектів» стали чи не окремою наукою. Захід зіткнувся з цими проблемами, і треба сказати, що низку питань було розв’язано на дуже високому якісному рівні. Україна наразі ще лише починає пробувати вирішити ці непрості питання.

загрузка...